Клітини, що старіють: Чи шкідливі вони і чи потрібно їх видаляти?

Про успіхи, та невдачі боротьби зі старістю

       Як ви реагуєте на думку про старіння? Для багатьох вона викликає тривогу, занепокоєння та навіть страх. Адже старість часто асоціюється з негативними явищами, такими як в'янення, фізичне ослаблення, втрата пам'яті та хронічні хвороби. «Дні життя нашого – сімдесят років, а за більшої фортеці – вісімдесят років; і найкращі з них – труд і хвороба, бо минають швидко, і ми відлітаємо» (Псалом 89:10). Ці слова, написані три тисячі років тому, підтверджують, що старість була складним випробуванням. Все це штовхає вчених на вирішення питань, пов'язаних зі старістю та наслідками старіння.

В останні роки вчені, які спеціалізуються на вивченні старіння, звернули особливу увагу на звані сенесцентні клітини. Ці клітини перестають ділитись, але залишаються метаболічно активними, що робить їх унікальними. Для боротьби з такими клітинами розроблені сенолітики – препарати, здатні видаляти сенесцентні клітини. Спочатку ідея видалення цих клітин виглядала багатообіцяюче, проте нові дані свідчать про те, що все набагато складніше.

Що таке сенесцентні клітини?

Сенесцентні клітини - це клітини, які втратили здатність до поділу, але продовжують виконувати певні функції в організмі. Вони виділяють комплекс речовин, званий SASP (senescence-associated secretory phenotype), який може викликати запальні процеси та порушувати нормальне функціонування тканин. Тому вважалося, що видалення цих клітин може запобігти віковим захворюванням і уповільнити процес старіння.

Початкові дані: Шкідливість сенесцентних клітин

Раніше сенесцентні клітини асоціювалися виключно із негативними процесами в організмі. Дослідження показували, що вони сприяють запаленню, порушенню роботи тканин і можуть бути пов'язані з розвитком вікових захворювань, таких як остеоартрит, атеросклероз і рак. Сенолітики, здатні знищувати ці клітини, спочатку розглядалися як прорив у геронтології. Одним із піонерів у цій галузі став професор Джеймс Кіркланд (James Kirkland) з Mayo Clinic, який показав, що видалення сенесцентних клітин у мишей сприяло збільшенню їхньої тривалості життя та зниженню ознак старіння.

Нові дані: Сенесцентні клітини можуть бути корисними

Однак нові дослідження свідчать, що сенесцентні клітини виконують важливі функції, особливо в контексті регенерації та захисту організму. Важливий внесок у цей напрямок зробив професор Джудіт Кампісі (Judith Campisi) із Бак Інституту (Buck Institute for Research on Aging). Вона та її колеги з'ясували, що сенесцентні клітини відіграють роль у загоєнні ран, регуляції роботи судин і навіть захисту від раку. Наприклад, дослідження, проведене професором Кампісі, показало, що сенесцентні клітини сприяють регенерації тканин після пошкоджень і можуть запобігати ранньому запуску процесу канцерогенезу. Видалення цих клітин може порушити ці процеси та призвести до негативних наслідків.

Протиріччя: Видаляти чи ні?

Боротьба із сенесцентними клітинами виявилася не таким простим завданням, як передбачалося. Дослідження показують, що видалення всіх сенесцентних клітин може призвести до порушення роботи органів, таких як легені та судини. Наприклад, професор Лейла Кассет (Leila Casset) з Університету Париж-Сакле показала, що сенесцентні клітини в легенях допомагають підтримувати функцію дихальної системи, а їх видалення може спричинити погіршення дихальної функції. Існують також дані, що сенесцентні клітини відіграють роль у модуляції імунної відповіді. Доктор Мануель Серра (Manuel Serrano) з Інституту біомедичних досліджень Барселони (IRB Barcelona) виявив, що сенесцентні клітини можуть сприяти покращенню імунної відповіді, особливо у контексті хронічних захворювань.

Висновки та перспективи

Видалення сенесцентних клітин за допомогою сенолітиків може бути корисним у певних ситуаціях, але в інших – шкідливим. Необхідно підходити до цього процесу вибірково, враховуючи тип тканини та стан пацієнта. Один із можливих підходів — розробка модульаторів сенесцентних клітин, які зможуть регулювати їхню активність, не знищуючи їх повністю. Розробка таких модуляторів стане наступним кроком у боротьбі зі старінням та віковими захворюваннями, що потребує подальших досліджень та клінічних випробувань.

Для більш глибокого розуміння цього питання ми рекомендуємо ознайомитися з роботами професорів Джеймса Кіркланда, Джудіт Кампісі та Мануеля Серра, які можна знайти на сайті Science.org.

Альтернативне ставлення до старості

Старість можна сприймати не лише як період занепаду, а й як час нових можливостей та мудрості. Замість того, щоб зосереджуватися на неминучих змінах тіла та розуму, старість може стати часом для глибоких роздумів, передачі знань, творчості та зміцнення зв'язків із близькими. Сучасні дослідження показують, що активний спосіб життя, підтримка здоров'я та позитивний настрій можуть суттєво покращити якість життя у похилому віці. Важливо пам'ятати, що старість – це природний етап, який можна зустріти з гідністю та вдячністю за прожиті роки та накопичений досвід.


Асоціація "Мова Серця" продовжуватиме інформувати своїх читачів про нові дослідження в галузі старіння та підтримки здоров'я.